1. Орфографічний словник української мови

зверх

зверх 1

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

зверх 2

прийменник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зверх — I присл., рідко. Те саме, що зверху I 3). II прийм. з род. в., рідко. Сполучення з прийм. зверх виражають: Просторові відношення: 1》 Уживається на означення предмета, поверх якого, на якому хто-, що-небудь розміщується. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зверх — Зверх, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зверх — ЗВЕРХ¹, присл., рідко. Те саме, що зве́рху¹ 3. Не попав же я в двері та в стовп головою, Господиня те все чула — та зверх коцюбою (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  4. зверх — Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. І. 4. Словник української мови Грінченка