1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зверх

I присл., рідко.

Те саме, що зверху I 3).

II прийм. з род. в., рідко.

Сполучення з прийм. зверх виражають: Просторові відношення:

1》 Уживається на означення предмета, поверх якого, на якому хто-, що-небудь розміщується. Кількісні відношення:

2》 Уживається на означення перевищення якої-небудь кількості.

3》 Уживається на означення перевищення міри, норми чого-небудь.

4》 Уживається на означення дії, предмета і т. ін., на додаток до яких або крім яких іще що-небудь робиться.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зверх — зверх 1 прислівник незмінювана словникова одиниця рідко зверх 2 прийменник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. зверх — Зверх, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зверх — ЗВЕРХ¹, присл., рідко. Те саме, що зве́рху¹ 3. Не попав же я в двері та в стовп головою, Господиня те все чула — та зверх коцюбою (Чуб. Словник української мови в 11 томах
  4. зверх — Зверх нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. І. 4. Словник української мови Грінченка