звив

звив

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звив — -у, ч. Дугоподібний заворот, вигин; звивина. || Крива або спіралеподібна лінія; закрут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звив — ЗВИ́ВИНА (дугоподібний поворот або відхилення річки, дороги і т. ін.), ЗВИВ, ВИ́ГИН, ЗВІЙ розм. З-за темного, порослого кущами берега виринає на звивині човник рибалки Охріма (С. Тудор); З-за ближнього звиву переярка виринув Гвоздяєв (Н. Словник синонімів української мови
  3. звив — ЗВИВ, у, ч. Дугоподібний заворот, вигин; звивина. А дорога — тільки звиви, Смерть, здається, на укосі, Може, в нас шофер щасливий, Що живі ми ще і досі (Шпорта, Вибр., 1958, 252); Шосе та залізниці вирівняли звиви річкових шляхів (Наука.. Словник української мови в 11 томах