1. Орфографічний словник української мови

звучання

звуча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звучання — Бамкання, бевкання, бемкання, бренькання, бренькіт, брязкання, брязкіт, булькання, булькіт, булькотіння, вереск, верещання, виляск, виляскування, виск, вискотнява, виторохкування, виття, вищання, гавкіт, гавкотня, гавкотнява, гагакання, галабурда... Словник синонімів Вусика
  2. звучання — [звучан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. звучання — -я, с. 1》 Дія за знач. звучати. 2》 перен.Характер, зміст, значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звучання — ЗВУЧА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. звуча́ти. Ми майже точно можемо відрізнити.. звучання повної пляшки від порожньої, цілої посудини від розбитої тощо (Наука.., 12, 1958, 27); Валя почув дивний звук. Словник української мови в 11 томах