звучання

Бамкання, бевкання, бемкання, бренькання, бренькіт, брязкання, брязкіт, булькання, булькіт, булькотіння, вереск, верещання, виляск, виляскування, виск, вискотнява, виторохкування, виття, вищання, гавкіт, гавкотня, гавкотнява, гагакання, галабурда, галас, галасня, гам, гамір, гармидер, ґвалт, ґвалтування (собак), гелгіт, гелптня, гергіт, герготня, герготнява, гик, говір, гогіт, голосьба, гомін, грайвище, грайгомін, гримина, гримкотіння, гримкотнява, гримотіння, грім, грімкотня, грімкотнява, грюкіт, грюканина, грюкотнява, гугіт, гугітня, гук, гуканина, гул, гупіт, гупотнява, гуркіт, гуркотнеча, гуркотня, гуркотнява, гурчання, двигіт, двигтіння, дергання, деренчання, деренькотання, деренькотіння, джергіт, джеркіт, джеркотнява, дзвеньканння, дзвенькіт, дзвін, дзвякання, дзвякіт, дзеленькання, дзеленькіт, дзенькання, дзенькіт, дзижчання, дзоркіт, дзумкіт, дзумкотання, дзумкотіння, дзумкотнява, дзюркіт, дзюркотання, дзюркотнява, дзявкання, дзявкіт, дзявкотнява, дренькіт, журкіт, зойк, зумкотнява, калатання, клекіт, клекотання, крекіт, кректання, крик, крикнява, криковиця, лемент, лементування, лепет, лепетання, лопотіння, лускіт, лускотнява, ляскіт, ляскотання, улюлюкання, фиркання, хлюпання, хлюпіт, хлюповиця, хлюпотання, хлюпотіння, хлюпотнява, хрускіт, хрущання, хурчання, цокіт, цокотнеча, цокотня, цокотнява, цоркіт, цьвохкання, чавкання, чвакання, чвакотнява, чмихання, човганина, човгання, шамотіння, шамотня, шамотнява, шарварок, шаркання, шарудіння, шелест, шелестіння, шемрання, шепіт, шепт, шептання, шерех, шипіння, шкваргання, шкрябання, шльопання, шморгання, шум, шуамиха, шумлява, шумовище, шушукання, щебетання, щебетнява, щебіт

Примовки: Засвайбилося! (кажуть жартома про якийсь шум, гамір)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звучання — звуча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звучання — [звучан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. звучання — -я, с. 1》 Дія за знач. звучати. 2》 перен.Характер, зміст, значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звучання — ЗВУЧА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. звуча́ти. Ми майже точно можемо відрізнити.. звучання повної пляшки від порожньої, цілої посудини від розбитої тощо (Наука.., 12, 1958, 27); Валя почув дивний звук. Словник української мови в 11 томах