звучати

Бренькати, бринькати, бринькотати, бринькотіти, гудіти, гуркотати, гуркотіти, густи, деренкотати, деренкотіти, деренчати, дерчати, диркотати, диркотіти, дирчати, джикати, джмеліти, дзвеніти, дзвякати, дзеленчати, дзеленькотати, дзеленькотіти, дзенькати, дзуменіти, дзижчати, дзизкотати, дзизкотіти, дзуменіти, дзуреміти, клацати, клекотіти, лопотіти, лунати, лущати, ляскати, ляскотати, ляскотіти, пирхати, пихкати, пихтіти, подзвенькувати, подзвякувати, подзеленькувати, подзенькувати, подзизкувати, поклацувати, полускувати, поляскувати, попирхувати, попискувати, попихкувати, попухкувати, порипувати, посвистувати, поскрипувати, постукувати, посюркувати, потатакувати (кулемет), потатахкувати (т.с.), постукувати, поторохкувати, потріскувати, похляпувати, похляскувати, похльоскувати, похрускувати, поцокувати, поцюкувати, поцьвохкувати, пошкрябувати, приклацувати, приляскувати, присвистувати, пристукувати, присюркувати, притататкувати, пухкати, рипіти, рокотати, рокотіти, свистати, свистіти, скверещати, скриготати, скриготіти, скрипіти, стугоніти, стукати, стукотати, стукотіти, сюркотати, сюркотіти, сюрчати, татакати (кулемет), татахкати (т.с.), тахкати (т.с.), теленькати, торготіти, торохкати, торохтіти, тріскотати, тріскотіти, тріщати, хляпати, хляскати, хльоскати, хрускати, хрущати, хряскотати, хряскотіти, хуркотати, хуркотіти, хурчати, цокотати, цокотіти, цюкати, цьвохкати, шамотіти, шамрати, шамротати, шамротіти, шамшавити, шарудіти, шелестіти, шемрати, шемротати, шемротіти, ширшикати, шкварчати, шкребти, шкрябатися, шорохкати

Фразеологічні синоніми: гудом гудіти; гудом густи; звучати акордом

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звучати — звуча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звучати — Лунати, бриніти, згучати; (на відстань) розлягатися; (- слова чужих мов) вимовлятися. Словник синонімів Караванського
  3. звучати — -чить, недок. 1》 без додатка і чим. Видавати, створювати звуки. || Бути звучним (у 2 знач.), мати гарне звучання (про музичний інструмент). || Бути наповненим звуками. 2》 Поширюватись у просторі, чутися, лунати (про різні звуки, голоси, музику, співи і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звучати — ВИМОВЛЯ́ТИСЯ (про слова, звуки тощо — передаватися голосом), ЗВУЧА́ТИ, МО́ВИТИСЯ. — Док.: ви́мовитися, прозвуча́ти. Приємно, коли в дітей гарні й милозвучні імена, коли вони вимовляються легко й коротко (з журналу); Слова звучать виразно (І. Словник синонімів української мови
  5. звучати — ЗВУЧА́ТИ, чи́ть, недок. 1. без додатка і чим. Видавати, створювати звуки. Бадьоро ступає юний пілігрим.. І звучить йому земля, як орган (Кол., Терен.., 1959, 95); Суворо запінені хвилі Понуро і глухо звучать… (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах