звіркувати
звіркува́ти
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіркувати — ЗВІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Поводитися як звір. Звіркує шведин вовком там .. Побачите, що буде нам (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
- звіркувати — Звіркува́ти, -ку́ю, -єш гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. IV. 12. Словник української мови Грінченка