здержуваний

зде́ржуваний

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здержуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. теп. ч. до здержувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здержуваний — ЗДЕ́РЖУВАНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. теп. ч. до зде́ржувати. Лякалися, що ось-ось та мовчанка, силою здержувана, прорветься (Март., Тв., 1954, 112); Довго здержуване хлипання перервало її мову (Фр., VI, 1951, 481); //зде́ржувано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах