здержуваний
зде́ржуваний
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. теп. ч. до здержувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здержуваний — зде́ржуваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- здержуваний — ЗДЕ́РЖУВАНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. теп. ч. до зде́ржувати. Лякалися, що ось-ось та мовчанка, силою здержувана, прорветься (Март., Тв., 1954, 112); Довго здержуване хлипання перервало її мову (Фр., VI, 1951, 481); //зде́ржувано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах