здоровило

здорови́ло

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здоровило — див. Великий; високий; сильний Словник синонімів Вусика
  2. здоровило — -а, ч., розм. Людина, яка відзначається силою, міцною будовою і перев. високим зростом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здоровило — Велетень, велет, моцак, моцар, одоробало, див. гігант, великан, здоровань Словник чужослів Павло Штепа
  4. здоровило — ЗДОРОВА́НЬ розм. (здорова, сильна, міцна людина, перев. високого зросту), ЗДОРОВ'Я́К розм., ЗДОРОВ'Я́ГА розм., ЗДОРОВИ́ЛО розм., ЗДОРОВКО́ розм. рідше, КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм., КРЕ́МЕЗ розм. рідше; ВЕРСТА́, ВЕРСТВА́ (дуже висока людина). Словник синонімів української мови
  5. здоровило — Здорови́ло, -ла, -лові; -ви́ли, -ви́лів і -ви́л Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. здоровило — ЗДОРОВИ́ЛО, а, ч., розм. Людина, що відзначається силою, міцною будовою і перев. високим зростом. Це був сивий чолов’яга з руками велетня, оброслий, запорошений. Словник української мови в 11 томах
  7. здоровило — Здоровило, -ла м. = здоровець. Левч.47. Словник української мови Грінченка