1. Орфографічний словник української мови

зелення

зе́лення

іменник середнього роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зелення — -я, с., збірн., діал. Зелень (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зелення — ЗЕ́ЛЕНЬ збірн. (зелені рослини — дерева, кущі, трави і т. ін.), ЗІ́ЛЛЯ, ЗЕЛО́ поет., ЗЕ́ЛЕННЯ діал., ЗЕЛЕНА́ рідко; КЛЕ́ЧАННЯ, МАЙ діал. (яким прикрашають хату, подвір'я на Зелені свята). Словник синонімів української мови
  3. зелення — ЗЕ́ЛЕННЯ, я, с., збірн., діал. Зелень (у 1 знач.). Затріщав тин на городі, щось шугнуло в гудину, зашуміло зеленням і бігло до дверей (Вас., І, 1959, 198); У нашому селі здавна існує звичай: чепурити долівку зеленням всяким, гілками дерев (Чаб., Шляхами.., 1961, 35). Словник української мови в 11 томах