1. Орфографічний словник української мови

зелінка

зелі́нка

іменник жіночого роду

фарба

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зелінка — див. зелень Словник синонімів Вусика
  2. зелінка — -и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зелінка — ЗЕЛІ́НКА, и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба. Гладкі блищать драбанти [на грубі], Червець на них вилискує, зелінка і блакить (Бажан, Вибр., 1940, 68). Словник української мови в 11 томах
  4. зелінка — Зелінка, -ки ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у. Словник української мови Грінченка