зелінка
див. зелень
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зелінка — зелі́нка іменник жіночого роду фарба Орфографічний словник української мови
- зелінка — -и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зелінка — ЗЕЛІ́НКА, и, ж., спец. Зелена (мідна) фарба. Гладкі блищать драбанти [на грубі], Червець на них вилискує, зелінка і блакить (Бажан, Вибр., 1940, 68). Словник української мови в 11 томах
- зелінка — Зелінка, -ки ж. У горшечниковъ: зеленая мѣдная краска. Канев. у. Словник української мови Грінченка