зимою

зимо́ю

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зимою — присл. У зимовий час, під час зими; взимку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зимою — Взимі, узимі, узимку Словник чужослів Павло Штепа
  3. зимою — сні́гу зимо́ю (посере́д зими́, взи́мку) не діста́неш у кого. Хто-небудь дуже скупий. — Не йди до Мотрі позичати хліба, бо ноги рогачем поперебиваю! В неї снігу зимою не дістанеш (І. Фразеологічний словник української мови
  4. зимою — УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О. Словник синонімів української мови
  5. зимою — ЗИМО́Ю, присл. У зимовий час, під час зими; взимку. Зимою більше вільного часу, ніж літом: ночі більші, через те й вільного часу більше (Мирний, І, 1954, 76); Оселився старий у землянці над рікою. На даху в нього зимою вовки ночували (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах