1. Орфографічний словник української мови

злотник

зло́тник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злотник — -а, ч., рідко. Золотар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злотник — ЗЛО́ТНИК², а, ч. За доби Київської Русі (IX–XI ст.) – грошова одиниця. Срібняки, злотники й гривні князів Київської Русі, денари та квартники їхніх литовсько-руських наступників... Словник української мови у 20 томах
  3. злотник — ЮВЕЛІ́Р (той, хто виготовляє художні вироби, прикраси тощо з коштовних металів і каміння), ЗОЛОТА́Р, СРІБЛЯ́Р, ЗЛО́ТНИК рідко. Праця слюсарів-монтажників була, є й буде важкою та дуже відповідальною працею... Словник синонімів української мови
  4. злотник — ЗЛО́ТНИК, а, ч., рідко. Золотар. І злотники ізібрались, Золото стопили, І на диво всьому світу З нього плуг зробили (Рудан., Тв., 1959, 514). Словник української мови в 11 томах
  5. злотник — Зло́тник, -ка м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ. Словник української мови Грінченка