1. Орфографічний словник української мови

змарнілий

змарні́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змарнілий — [змарн’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  2. змарнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до змарніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змарнілий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  4. змарнілий — ЗМАРНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до змарні́ти. Плечистий [старий Гільзе], але похилий та змарнілий від роботи, хвороби та всяких злиднів (Л. Укр., IV, 1954, 245); Встали завчасно змарнілі вдови і діти героїв. Словник української мови в 11 томах
  5. змарнілий — Змарнілий, -а, -е Исхудалый (въ лицѣ). Словник української мови Грінченка