змичка
зми́чка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- змичка — -и, ж. 1》 спец.З'єднання країв, кінців чого-небудь. 2》 перен. Цілковита погодженість, єдність (інтересів, дій, вчинків); союз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- змичка — Зв'язок Словник чужослів Павло Штепа
- змичка — ЗМИ́ЧКА, и, ж. 1. спец. З’єднання країв, кінців чого-небудь. 2. перен. Цілковита погодженість, єдність (інтересів, дій, вчинків); союз. — Сину, куди скаржитись, як скрізь однаково. Як змичка в них. Словник української мови в 11 томах