1. Великий тлумачний словник сучасної мови

змичка

зми́чка

-и, ж.

1》 спец.З'єднання країв, кінців чого-небудь.

2》 перен. Цілковита погодженість, єдність (інтересів, дій, вчинків); союз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змичка — зми́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. змичка — Зв'язок Словник чужослів Павло Штепа
  3. змичка — ЗМИ́ЧКА, и, ж. 1. спец. З’єднання країв, кінців чого-небудь. 2. перен. Цілковита погодженість, єдність (інтересів, дій, вчинків); союз. — Сину, куди скаржитись, як скрізь однаково. Як змичка в них. Словник української мови в 11 томах