1. Орфографічний словник української мови

знепритомнілий

знеприто́мнілий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знепритомнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знепритомніти. || у знач. прикм. || у знач. ім. знепритомнілий, -лого, ч.; знепритомніла, -лої, ж.Людина, яка втратила притомність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. знепритомнілий — НЕПРИТО́МНИЙ (який утратив свідомість), ЗНЕПРИТО́МНІЛИЙ, БЕЗТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм.; ЗОМЛІ́ЛИЙ (ЗІМЛІ́ЛИЙ), ОБМЕ́РЛИЙ (який зомлів). Катря смикнула двері й, зойкнувши, кинулась у хату до Орисі, що непритомна лежала на долівці (А. Словник синонімів української мови
  3. знепритомнілий — Знеприто́мнілий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. знепритомнілий — ЗНЕПРИТО́МНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знеприто́мніти; // У знач. прикм. Напружуючи всі сили, Галя і товаришки несли попід руки знепритомнілу Тамару (Хижняк, Тамара, 1959, 200); // у знач. ім. знеприто́мнілий, лого, ч.; знеприто́мніла, лої... Словник української мови в 11 томах