зношення

зно́шення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зношення — -я, с. Дія за знач. зносити і стан за знач. зноситися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зношення — ЗНО́ШЕННЯ², я, с., рідко. Дія і стан за знач. зно́ситися 1. Його жінку пан увільнив від панщини. Люди немало о тім нашепталися, посуджуючи Гутакову жінку о тайні зношення з панами (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. зношення — ЗНО́ШЕННЯ, я, с. Дія за знач. зноси́ти і стан за знач. зноси́тися. Несвоєчасне змащування верстата є причиною швидкого зношення його деталей (Метод. викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах