1. Орфографічний словник української мови

зубик

зу́бик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубик — -а, ч. Зменш.-пестл. до зуб 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зубик — ЗУ́БИК, а, ч. Зменш.-пестл. до зуб 1. Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик,— ще один зубик прорізувався (Вирган, В розп. літа, 1959, 254); В малого сина Ріжуться зубки (Гірник, Сонце.., 1958, 160). Словник української мови в 11 томах
  3. зубик — Зубик, -ка м. ум. отъ зуб. Словник української мови Грінченка