зубильце

зуби́льце

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубильце — -я, с. Зменш.-пестл. до зубило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зубильце — ЗУБИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до зуби́ло. Існує.. легенда про чудового каменяра Костянтина Хомчука, який ніби своїм чарівним зубильцем надав камінню міцність і силу (Наука.., 4, 1962, 5). Словник української мови в 11 томах