1. Орфографічний словник української мови

зубити

зуби́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубити — зублю, зубиш; мн. зублять; недок., перех., тех. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зубити — ЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. зу́блять; недок., перех., техн. Вирубувати зубці або робити насічку на чому-небудь. Словник української мови в 11 томах