1. Орфографічний словник української мови

зубитися

зуби́тися 1

дієслово недоконаного виду

від: зуби́ти

зуби́тися 2

дієслово недоконаного виду

проростати

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубитися — I зубиться; мн. зубляться; недок., тех. Пас. до зубити. II зубиться, недок., діал. Проростати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зубитися — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  3. зубитися — ЗУБИ́ТИСЯ¹, зу́биться; мн. зу́бляться; недок., техн. Пас. до зуби́ти. ЗУБИ́ТИСЯ², зу́биться, недок., діал. Проростати. [Федора (задираючи):] Тоді ви будете женитись, як у млині на камені буде кукіль зубитись (Вас., III, 1960, 136); В південних районах Вже зубиться рис (Ус., На. берегах, 1951, 18). Словник української мови в 11 томах