1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зубитися

зуби́тися

I зубиться; мн. зубляться; недок., тех.

Пас. до зубити.

II зубиться, недок., діал.

Проростати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубитися — зуби́тися 1 дієслово недоконаного виду від: зуби́ти зуби́тися 2 дієслово недоконаного виду проростати діал. Орфографічний словник української мови
  2. зубитися — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  3. зубитися — ЗУБИ́ТИСЯ¹, зу́биться; мн. зу́бляться; недок., техн. Пас. до зуби́ти. ЗУБИ́ТИСЯ², зу́биться, недок., діал. Проростати. [Федора (задираючи):] Тоді ви будете женитись, як у млині на камені буде кукіль зубитись (Вас., III, 1960, 136); В південних районах Вже зубиться рис (Ус., На. берегах, 1951, 18). Словник української мови в 11 томах