зубок

Значення в інших словниках

1. зубок — -бка, ч. 1》 мн. зубки, -бків. Зменш.-пестл. до зуб 1). 2》 мн. зубки, -ів, спец. Те саме, що зуб 2); зубець. || Різець врубової машини. 3》 мн. зубки, -ів. Окремі часточки головки часнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зубок — бра́ти / взя́ти на зу́би (на зуб, на зубо́к, на зубки́ і т. ін.). 1. кого. Обирати кого-небудь об’єктом глузування, пліток і т. ін.; судити, гудити. Фразеологічний словник української мови
3. зубок — ЗУБО́К, бка́, ч. 1. мн. зу́бки, бок. Зменш.-пестл. до зуб 1. Срібний промінь місяця тихо сяє на білій голівці дівчинки, всміхається до нових червоних кісників, гуляє по смаглявому видочку та по білих дрібненьких зубках (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
4. зубок — Зубо́к, -бка м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20. Словник української мови Грінченка