1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зубок

зубо́к

-бка, ч.

1》 мн. зубки, -бків. Зменш.-пестл. до зуб 1).

2》 мн. зубки, -ів, спец. Те саме, що зуб 2); зубець.

|| Різець врубової машини.

3》 мн. зубки, -ів. Окремі часточки головки часнику.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубок — зубо́к 1 іменник чоловічого роду маленький зуб зубо́к 2 іменник чоловічого роду зубець, зубчик Орфографічний словник української мови
  2. зубок — бра́ти / взя́ти на зу́би (на зуб, на зубо́к, на зубки́ і т. ін.). 1. кого. Обирати кого-небудь об’єктом глузування, пліток і т. ін.; судити, гудити. Фразеологічний словник української мови
  3. зубок — ЗУБО́К, бка́, ч. 1. мн. зу́бки, бок. Зменш.-пестл. до зуб 1. Срібний промінь місяця тихо сяє на білій голівці дівчинки, всміхається до нових червоних кісників, гуляє по смаглявому видочку та по білих дрібненьких зубках (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. зубок — Зубо́к, -бка м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20. Словник української мови Грінченка