1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зубожіти

зубо́жіти

-ію, -ієш, док.

1》 Стати вбогим; збідніти.

2》 перен. Стати менш змістовним, неглибоким, духовно збідненим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубожіти — зубо́жіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зубожіти — док., збідніти, озлидніти, скапцаніти, пошитися у злидні, впасти в розор, зійти на жебри <�пси>, сил. піти з торбами. Словник синонімів Караванського
  3. зубожіти — Зубо́жіти, -жію, -жієш, -жіє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зубожіти — ЗУБО́ЖІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати вбогим; збідніти. — Зубожіли [брат і його сім’я] так, що часом і хліба позичають (Вовчок, І, 1955, 18); [Вустя:] Як зубожіли ми,— всі від нас відцуралися: то було і двері не зачиняються... Словник української мови в 11 томах
  5. зубожіти — Зубо́жіти, -жію, -єш гл. Обѣднѣть. І чи я ж сьогодня всиротіла? Чи се тепер тільки зубожіла. МВ. ІІ. 105. Словник української мови Грінченка