1. Орфографічний словник української мови

зубриха

зубри́ха

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубриха — -и, ж. Самиця зубра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зубриха — ЗУБРИ́ХА, и, ж. Самиця зубра. – Навесні ми помітили, що в зубрихи злегка роздулися боки, і зрозуміли: буде поповнення, – розповів журналісту співробітник парку Михайло Загора (із журн.). Словник української мови у 20 томах