зубриха
зубри́ха
-и, ж.
Самиця зубра.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зубриха — зубри́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зубриха — ЗУБРИ́ХА, и, ж. Самиця зубра. – Навесні ми помітили, що в зубрихи злегка роздулися боки, і зрозуміли: буде поповнення, – розповів журналісту співробітник парку Михайло Загора (із журн.). Словник української мови у 20 томах