зяблик
зя́блик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зяблик — -а, ч. Лісовий співочий птах родини в'юркових, який має рожево-червоне забарвлення на боках і черевці, білі смуги на крилах, коричневі груди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зяблик — зяблик вул. боягуз (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зяблик — ЗЯ́БЛИК, а, ч. Лісовий співочий птах родини в’юркових, який має рожево-червоне забарвлення на боках і черевці, білі смуги на крилах, коричневі груди. По всьому лісу лунає весняний спів зябликів та вівсянок (Дмит. Словник української мови в 11 томах