1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зяблик

зя́блик

-а, ч.

Лісовий співочий птах родини в'юркових, який має рожево-червоне забарвлення на боках і черевці, білі смуги на крилах, коричневі груди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зяблик — зя́блик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зяблик — зяблик вул. боягуз (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. зяблик — ЗЯ́БЛИК, а, ч. Лісовий співочий птах родини в’юркових, який має рожево-червоне забарвлення на боках і черевці, білі смуги на крилах, коричневі груди. По всьому лісу лунає весняний спів зябликів та вівсянок (Дмит. Словник української мови в 11 томах