камердинер
камерди́нер
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- камердинер — див. СЛУГА Словник синонімів Караванського
- камердинер — -а, ч. Кімнатний слуга при панові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- камердинер — Покоївець, слуга Словник чужослів Павло Штепа
- камердинер — камерди́нер (нім. Kammerdiener) у дворянсько-буржуазному побуті кімнатний або особистий служник. Словник іншомовних слів Мельничука
- камердинер — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
- камердинер — Камерди́нер, -ра; -нери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- камердинер — КАМЕРДИ́НЕР, а, ч. У буржуазно-дворянському побуті — кімнатний слуга при панові. Перед самою залою, на стільчику, ..у лівреї з золотими позументами, Степан Пугач — молодий, вродливий камердинер (Мирний, II, 1954, 99); — Все готово... Словник української мови в 11 томах