1. Словник української мови в 11 томах

камердинер

КАМЕРДИ́НЕР, а, ч. У буржуазно-дворянському побуті — кімнатний слуга при панові.

Перед самою залою, на стільчику, ..у лівреї з золотими позументами, Степан Пугач — молодий, вродливий камердинер (Мирний, II, 1954, 99);

— Все готово, прошу ясновельможного пана, — відрапортував, випрямившись, панський камердинер Стефан (Фр., II, 1950, 367);

Старші, зовсім сивий камердинер Лука стояв за стільцем Юрія, попереджуючи кожен його рух (Кочура, Зол. грамота, 1960, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камердинер — камерди́нер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. камердинер — див. СЛУГА Словник синонімів Караванського
  3. камердинер — -а, ч. Кімнатний слуга при панові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. камердинер — Покоївець, слуга Словник чужослів Павло Штепа
  5. камердинер — камерди́нер (нім. Kammerdiener) у дворянсько-буржуазному побуті кімнатний або особистий служник. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. камердинер — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
  7. камердинер — Камерди́нер, -ра; -нери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)