1. Орфографічний словник української мови

карабеля

карабе́ля

іменник жіночого роду

крива шабля

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карабеля — Крива шабля [II] Словник з творів Івана Франка
  2. карабеля — -і, ж., заст. Крива шабля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карабеля — КАРАБЕ́ЛЯ, і, ж., заст. Крива шабля. Біля боку моталася карабеля, обсаджена самоцвітами (Стор., І, 1957, 371); Шабля в повітрі зробила свистюче коло, викресала іскру, зустрівшись з карабелею Жолкєвського (Ле, Наливайко, 1957, 291). Словник української мови в 11 томах
  4. карабеля — Карабе́ля, -лі ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами. МПр. 76. Словник української мови Грінченка