караванник
карава́нник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- караванник — -а, ч. Той, хто супроводжує, обслуговує караван (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- караванник — КАРАВА́ННИК, а, ч. Той, хто супроводжує, обслуговує караван (у 1 знач.). Потім подали чай, в який додавали не менш як по півсклянки ямайського рому, купленого ще влітку в бухарських караванників (Тулуб, В степу.., 1964, 220). Словник української мови в 11 томах