1. Великий тлумачний словник сучасної мови

караванник

карава́нник

-а, ч.

Той, хто супроводжує, обслуговує караван (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караванник — карава́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. караванник — КАРАВА́ННИК, а, ч. Той, хто супроводжує, обслуговує караван (у 1 знач.). Потім подали чай, в який додавали не менш як по півсклянки ямайського рому, купленого ще влітку в бухарських караванників (Тулуб, В степу.., 1964, 220). Словник української мови в 11 томах