1. Орфографічний словник української мови

каракулевий

кара́кулевий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракулевий — -а, -е. Прикм. до каракуль; дрібно-смушевий. Каракулеве вівчарство. || Зробл. з каракуля (у 1 знач.). Каракулева шуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каракулевий — КАРА́КУЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до кара́куль; дрібно-смушевий. Каракулеве вівчарство; // Зробл. з каракуля (у 1 знач.). В брамі кам’яниці показалась її постать, у чорнім зимовім пальті.. і з чорною каракулевою муфтою на правій руці (Фр. Словник української мови в 11 томах