караульня

карау́льня

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караульня — -і, ж., розм. Вартівня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. караульня — Вартівня Словник чужослів Павло Штепа
  3. караульня — ВАРТІ́ВНЯ (приміщення для вартових), ВАРТОВА́ рідше, ЧАТІ́ВНЯ, КАРАУ́ЛЬНЯ розм., СТОРО́ЖКА розм. Раптом у вартівні пролунав гучний солдатський бас (Н. Рибак); Спостерігачам вийти звелів на чатівні дозорні (переклад Б. Тена). Словник синонімів української мови
  4. караульня — КАРАУ́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Вартівня. Словник української мови в 11 томах