караульня
КАРАУ́ЛЬНЯ, і, ж., розм. Вартівня.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- караульня — карау́льня іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- караульня — -і, ж., розм. Вартівня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- караульня — Вартівня Словник чужослів Павло Штепа
- караульня — ВАРТІ́ВНЯ (приміщення для вартових), ВАРТОВА́ рідше, ЧАТІ́ВНЯ, КАРАУ́ЛЬНЯ розм., СТОРО́ЖКА розм. Раптом у вартівні пролунав гучний солдатський бас (Н. Рибак); Спостерігачам вийти звелів на чатівні дозорні (переклад Б. Тена). Словник синонімів української мови