1. Орфографічний словник української мови

карафа

кара́фа

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карафа — -и, ж. Те саме, що графин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карафа — И, ж. Те саме, що графин. Це кондаки твої і тропарі, це кара, це з отрутою карафа. (П-1:47). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. карафа — ГРАФИ́Н (посудина з вузьким довгим горлом), КАРА́ФА, КАРА́ФКА. Юша налив з графина води в першу склянку (О. Донченко); В карафі вино червоніє (Л. Первомайський). Словник синонімів української мови
  4. карафа — КАРА́ФА, и, ж. Те саме, що графи́н. На карафі з водою грає пучечок зеленого світла (Мик., І, 1957, 148); Яків Костюченко підійшов до столу президії, налив у склянку води з карафи і не кваплячись випив (Ткач, Черг. завдання, 1951, 114). Словник української мови в 11 томах