1. Орфографічний словник української мови

караючий

кара́ючий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до карати. || у знач. прикм. Караюча десниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. караючий — КАРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до кара́ти. Один з гнізда панів Туркулів зумів-таки втекти з-під караючої сокири смерда (Кол., Терен.., 1959, 77). Словник української мови в 11 томах