кахель

Значення в інших словниках

1. кахель — [кахеил'] -хл'у, ор. -хлеим, м. (на) -хл'і Орфоепічний словник української мови
2. кахель — див. кахлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кахель — КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі. Словник української мови у 20 томах
4. кахель — ка́хель (нім. Kachel) керамічні плитки, якими облицьовують печі або стінки будівель. Словник іншомовних слів Мельничука
5. кахель — КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі. Словник української мови в 11 томах
6. кахель — кахель (кахля) (польс. < нім. — плошка) Облицювальна керамічна плитка із задніми вертикальними стінками, що утворювали порожнисту коробку (румпу) для укріплення у кладці. Використовувалася для облицювання стін і груб. Архітектура і монументальне мистецтво
7. кахель — Кахель, -хля м. = кахля. Вас. 182. Словник української мови Грінченка