1. Словник іншомовних слів Мельничука

кахель

ка́хель

(нім. Kachel)

керамічні плитки, якими облицьовують печі або стінки будівель.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кахель — ка́хель іменник чоловічого роду збірне до ка́хля збірн. Орфографічний словник української мови
  2. кахель — [кахеил'] -хл'у, ор. -хлеим, м. (на) -хл'і Орфоепічний словник української мови
  3. кахель — див. кахлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кахель — КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі. Словник української мови у 20 томах
  5. кахель — КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі. Словник української мови в 11 томах
  6. кахель — кахель (кахля) (польс. < нім. — плошка) Облицювальна керамічна плитка із задніми вертикальними стінками, що утворювали порожнисту коробку (румпу) для укріплення у кладці. Використовувалася для облицювання стін і груб. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. кахель — Кахель, -хля м. = кахля. Вас. 182. Словник української мови Грінченка