кахексія
кахексі́я
(грец. καχεξία, від κακός – поганий і έξις – стан)
стан прогресуючого виснаження організму людини чи тварин, що виникає внаслідок недостатності й неповноцінності харчування або тяжких порушень обміну речовин, а також при виснажливих захворюваннях (рак, туберкульоз тощо).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахексія — кахексі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кахексія — -ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахексія — КАХЕКСІ́Я, ї, ж., вет., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму з різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів. Словник української мови у 20 томах
- кахексія — КАХЕКСІ́Я, ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів’ям, знесиленням та атрофією багатьох органів. Словник української мови в 11 томах