кахексія
КАХЕКСІ́Я, ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів’ям, знесиленням та атрофією багатьох органів.
Можна розглядати як симптоми коркової недостатності кахексію з гіпохолестеринемією, м’язову та психічну адинамію.. і, нарешті, гіпотрофію грудних залоз (Вибр. праці Богомольця, 1969, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахексія — кахексі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кахексія — -ї, ж., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахексія — КАХЕКСІ́Я, ї, ж., вет., мед. Крайній ступінь загального виснаження організму з різким схудненням, недокрів'ям, знесиленням та атрофією багатьох органів. Словник української мови у 20 томах
- кахексія — кахексі́я (грец. καχεξία, від κακός – поганий і έξις – стан) стан прогресуючого виснаження організму людини чи тварин, що виникає внаслідок недостатності й неповноцінності харчування або тяжких порушень обміну речовин, а також при виснажливих захворюваннях (рак, туберкульоз тощо). Словник іншомовних слів Мельничука