кахель
КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахель — ка́хель іменник чоловічого роду збірне до ка́хля збірн. Орфографічний словник української мови
- кахель — [кахеил'] -хл'у, ор. -хлеим, м. (на) -хл'і Орфоепічний словник української мови
- кахель — див. кахлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахель — КА́ХЕЛЬ див. ка́хлі. Словник української мови у 20 томах
- кахель — ка́хель (нім. Kachel) керамічні плитки, якими облицьовують печі або стінки будівель. Словник іншомовних слів Мельничука
- кахель — кахель (кахля) (польс. < нім. — плошка) Облицювальна керамічна плитка із задніми вертикальними стінками, що утворювали порожнисту коробку (румпу) для укріплення у кладці. Використовувалася для облицювання стін і груб. Архітектура і монументальне мистецтво
- кахель — Кахель, -хля м. = кахля. Вас. 182. Словник української мови Грінченка