кашель
ка́шель
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кашель — Кахикання, бухикання, кашляння, (з кров'ю) кровохаркання. Словник синонімів Караванського
- кашель — -шлю, ч. Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом. || розм. Хвороба, що супроводжується цими явищами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кашель — КА́ШЕЛЬ, шлю, ч. Судомні, напружені видихи з хрипінням і шумом. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний); Кашель клекотів у нього в грудях, як лавина у вулкані, довго і грізно (О. Словник української мови у 20 томах
- кашель — Ка́шель, ка́шлю, -леві, -лем; ка́шлі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кашель — КА́ШЕЛЬ, шлю, ч. Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Мирний, І, 1954, 310); Кашель клекотів у нього в грудях, як лавина у вулкані... Словник української мови в 11 томах
- кашель — Кашель, -шлю м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном. Словник української мови Грінченка