каяття

Значення в інших словниках

1. каяття — (жаль за провиною) покаяння, спокута. Словник синонімів Полюги
2. каяття — (дія) каяння, покаяння, покута, спокута; (перед ким) сповідь; (зголошення своїх злочинів) як ім. повинна <н. прийти з повинною>. Словник синонімів Караванського
3. каяття — -я, с. 1》 Почуття жалю з приводу зробленого вчинку. 2》 Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу своєї провини. 3》 церк. Зізнання у своїх гріхах; сповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каяття — КАЯТТЯ́, я́, с. 1. Почуття жалю з приводу зробленого вчинку. – Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятися цілий вік. Але буде каяття, а вороття не буде, як кажуть в приказці (І. Словник української мови у 20 томах
5. каяття — Кайся, та в каглу не пхайся. Жарт із чоловіка, що дуже журиться дрібницею. Не кайся зраня встати і за молоду оженитися. Не пожалієш ні одного, ні другого. Не кайся рано встати і за молоду вчитися. Значіння, що й попереднє. Приповідки або українсько-народня філософія
6. каяття — КАЯТТЯ́ (визнання своєї провини, вияв жалю з приводу якогось свого помилкового, небажаного вчинку), КА́ЯННЯ, РОЗКА́ЯННЯ, ПОКАЯ́ННЯ, ПОКУ́ТА, СПОКУ́ТА. Є каяття, та вороття немає (Л. Словник синонімів української мови
7. каяття — Каяття́, -ття́, -ттю́, в -тті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. каяття — КАЯТТЯ́, я́, с. 1. Почуття жалю з приводу зробленого вчинку. Спільно тут [у тюремному шпиталі] промайнуло образів важкого конання, скілько покапало сліз даремного каяття! (Фр., IV, 1950, 179); А Дувида картало каяття. — Коли б тільки жива знайшлася!.. Словник української мови в 11 томах