квоління

кволі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квоління — -я, с. Стан за знач. кволіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квоління — КВОЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кволі́ти. Поряд із ментальним згасанням героїні режисер показує також її фізичне квоління (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. квоління — КВОЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кволі́ти. Словник української мови в 11 томах